Науково-технічний вимір європейського танцювального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століття (на прикладі Лої Фуллер)

Abstract

Мета дослідження – з’ясувати специфіку впливу науково-технічних досягнень на танцювальне мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ ст. на прикладі творчості Лої Фуллер. Методологія. На основі аналізу наукової літератури та джерел, застосування компаративного, хронологічного, порівняльного методів проведено науково обґрунтоване дослідження. Наукова новизна. Уперше в мистецтвознавстві розглянуто творчість представниці танцю модерн кінця ХІХ – початку ХХ ст. Л. Фуллер в аспекті впливу досягнень науково-технічного прогресу на танцювальне мистецтво того часу. Висновки. Творчі експерименти Л. Фуллер свідчать про набуття хореографією науково-технологічного виміру і функціонування танцювального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. у просторі двох «світів» – художнього й науково-технічного. Якщо наука прагне зрозуміти епоху, знайти приховані смисли, а художня творчість створює ці смисли, то інтенція танцювального мистецтва цього періоду полягає в тому, щоб знайти ці приховані смисли й репрезентувати їх у своїй творчості. Відтак видатні митці (художники, режисери, хореографи, композитори та ін.), серед яких Л. Фуллер, не тільки виражали зміст своєї епохи, але й надавали їй смислового наповнення. Л. Фуллер намагалася мислити хореографією в категоріях, близьких до наукових. Творчість танцівниці була своєрідним бунтом проти усталених балетних форм, наслідуванням античної естетики через заперечення класичного танцю. Досвід Л. Фуллер став не лише кроком до створення танцю модерн, а й одним із перших досвідів інтегрування досягнень науково-технічного прогресу епохи в мистецтво танцю (світлові ефекти, кінопроєкції та ін.), що додатково підсилювало новітність і перспективність презентованої танцівницею пластики.

The purpose of the article is to reveal the influence specifics of scientific and technical achievements on the dance art of the late 19th – early 20th centuries on the example of Loy Fuller’s work. Methodology. Based on the analysis of scientific literature and sources, the use of comparative, chronological, comparative methods, a scientifically substantiated study was carried out. Scientific novelty. For the first time in Art Studies, the creative work of L. Fuller, the modern dance representative of the late 19th – early 20th century, is considered in terms of the scientific and technological progress impact on the dance art of that time. Conclusions. L. Fuller’s creative experiments testify to the acquisition of the scientific and technological dimension by the choreography and functioning of the dance art of the late 19th – early 20th centuries in the space of two “worlds” – artistic and scientific and technical. If science seeks to understand the epoch, to find hidden meanings, and artistic creativity creates these meanings, then the dance art of this period intends to find these hidden meanings and represent them in their work. Consequently, prominent artists (painters, directors, choreographers, composers, etc.), including L. Fuller, not only expressed the meaning of their era but also gave it meaningful content. L. Fuller tried to think of choreography in categories close to scientific. The dancer’s work was a kind of rebellion against established ballet forms, imitating an cient aesthetics through the denial of classical dance. The experience of L. Fuller was not only a step towards the creation of Modern dance but also one of the first experiments to integrate the achievements of the scientific and technological progress of the era into the art of dance (light effects, film projections, etc.), which additionally strengthened the novelty and perspective of the plasticity presented by the dancer.