Уникання ескалаційного тону в новинах про повітряні інциденти в Європі

Abstract

Стаття присвячена виявленню ескалаційного тону і стратегій медійного представлення, які застосовуються англомовними медіа євроатлантичного простору для репрезентації дронових інцидентів на території країн Європейського Союзу та НАТО протягом вересня–жовтня 2025 року. У фокусі дослідження перебувають мовні та риторичні механізми, за допомогою яких медіа конструюють уявлення про рівень безпекової загрози, агентність залучених акторів і питання відповідальності за інциденти в умовах гібридної війни та зростаючої геополітичної напруженості між Росією та євроатлантичними державами. Методологічною основою дослідження є критичний аналіз новинних текстів у поєднанні з елементами якісного контент-аналізу. Емпіричну базу формують 150 публікацій із 72 англомовних газет євроатлантичного простору, опублікованих з 1 вересня по 10 жовтня 2025 року. Аналіз зосереджено на виявленні стратегій атрибуції та деатрибуції відповідальності, пом’якшення повідомлень, евфемізації, використання пасивних конструкцій, а також модальних маркерів невизначеності, що впливають на формування ескалаційного або деескалаційного тону медійних повідомлень. Результати дослідження засвідчують домінування стратегій пом’якшення: у 59 відсотках проаналізованих матеріалів походження дронів залишається невизначеним, відповідальність за інциденти розмивається, а потенційні актори згадуються опосередковано або без прямої номінації. Навіть у випадках прямої атрибуції (41 відсоток текстів) риторика медіа характеризується стриманістю, обережністю та мінімізацією ескалаційних формулювань. Такий вибір комунікаційних стратегій відображає політичне прагнення уникнути прямої конфронтації та не легітимізувати російський наратив про «війну НАТО проти Росії». Дослідження виявляє структурну подвійність медійного наративу: з одного боку, медіа визнають серйозність і потенційну небезпеку дронових інцидентів для національної та регіональної безпеки, з іншого — систематично уникають мовних конструкцій, які могли б бути інтерпретовані як заклик до прямого військового протистояння. Стаття демонструє, як мовні практики англомовних медіа не лише віддзеркалюють офіційні геополітичні стратегії обережності, але й активно беруть участь у формуванні публічних рамок сприйняття гібридних загроз та меж допустимої ескалації в сучасному міжнародному медійному середовищі.

The article studies the escalatory tone and media representation strategies employed by English-language outlets in the Euro-Atlantic space to report on drone-related incidents occurring within the territory of the European Union and NATO during September– October 2025. This study focuses on the linguistic and rhetorical mechanisms via which media narratives shape perceptions of security threats, attribute agency to involved actors, negotiate responsibility for incidents in the context of hybrid warfare and rising geopolitical tensions between Russia and Euro-Atlantic states. The research is grounded on critical text analysis combined with elements of qualitative content analysis. The empirical corpus consists of 150 publications from 72 English-language newspapers in the Euro-Atlantic space published between September, 1 and October, 10 in 2025. The analysis systematically identifies strategies of attribution and de-attribution of responsibility, message mitigation, euphemisation, use of passive constructions and modal markers of uncertainty that influence the formation of escalatory or de-escalatory tones in media reporting. The findings indicate a predominance of mitigation strategies: in 59 percent of the analysed texts, the origin of the drones remains unspecified, responsibility for incidents is blurred and potential actors are referenced indirectly or without direct nomination. Even in cases of direct attribution (41 percent of texts), media rhetoric remains restrained and cautious, as well as avoids escalation-prone formulations. Such communication choices reflect a political effort to prevent direct confrontation and refrain from legitimising the Russian narrative of the “NATO war against Russia”. This study reveals a structural duality in media narratives: on one hand, outlets acknowledge the seriousness and potential threat posed by drone incidents to national and regional security; on the other hand, they consistently avoid linguistic constructions that could be interpreted as calls for direct military engagement. The article demonstrates how English-language media practices not only mirror official geopolitical strategies of caution, but also actively contribute to shaping public frameworks for understanding hybrid threats and defining limits of permissible escalation within modern international media environments.