Photo Art Project "Volodymyr Horpenko – Film Expert (Based on a Photo Report from the Defence of Two Dissertations)"

Abstract

Author’s idea. It has been five years since the death of Volodymyr Horpenko (03.07.1941, Buglaki village, Potiivskyi (now Radomyshlskyi) district, Zhytomyr re­gion — 17.10.2019, Kyiv), who was known as a director and TV presenter, a teacher and organiser of film education, as an exceptionally sincere and professionally knowl­edgeable person, as a Teacher (Trymbach, 2008). The idea of a series of memoirs and publications about Doctor of Study of Art, Professor V. Horpenko belongs to his stu­dent and colleague, Doctor of Study of Art, Professor Oleksandr Bezruchko, who him­self wrote many articles and chapters of collective monographs about the creative, scientific and pedagogical activities of the scientist (Bezruchko, 2011; 2017a; 2017b; 2017c; 2019a). Volodymyr Horpenko was a scientific advisor to Oleksandr Bezruch­ko’s doctoral dissertation “Formation of the Cinematographic School in Ukraine: The­oretical, Practical and Artistic Foundations (Thirties — Sixties of the Twentieth Centu­ry)” (Bezruchko, 2015a; 2015b).

Авторський задум. Минає п’ять років від дня смерті Володимира Горпенка (03.07.1941, с. Буглаки Потіївського (нині Радомишльського) району Житомирської області – 17.10.2019, м. Київ), якого знали як режисера і телеведучого, педагога і організатора кіноосвіти, як винятково щиру і професійно обізнану людину, як Вчителя (Тримбач, 2008). Ідея серії спогадів і публікацій про доктора мистецтвознавства, професора В. Горпенка належить його учневі та колезі, доктору мистецтвознавства, професору Олександру Безручку, який сам написав чимало статей і розділів колективних монографій про творчу, наукову та педагогічну діяльність вченого (Безручко, 2011; 2017а; 2017б; 2017в; 2017с; 2019а). Володимир Горпенко був науковим консультантом докторської дисертації Олександра Безручка “Становлення кінематографічної школи в Україні: Теоретичні, практичні та художні засади (30-ті – 60-ті роки ХХ століття)” (Безручко, 2015a; 2015b).