Поняття «новини» у сприйнятті українців під час війни

Abstract

У статті розглянуто особливості сприйняття поняття «новини» в період війни. З метою з’ясування ймовірнісних характеристик ставлення аудиторії до новин були визначені такі дослідницькі завдання: 1) зібрати емпіричний матеріал через отримання асоціативних реакцій на слово-стимул «новини»; 2) визначити структуру асоціативного поля; 3) проаналізувати осередки значень, утворені відповідно до смислових акцентів; 4) здійснити спробу інтерпретації результатів. Основні методи: керований асоціативний експеримент, метод стихійної вибірки. В результаті проведеного дослідження виявилося, що більше половини асоціативних реакцій відображали загальне уявлення про новин; значна частка відповідей мала нейтральні або збалансовані оцінки, реакції-«визначення», формальні ознаки новин, паралелі з журналістською професією, системою ЗМІ та засобами зв’язку. Менше ніж половина реакцій, зокрема щодо змісту новин, стосувалися суб’єктивних індивідуальних вражень, свідчили про небайдуже ставлення й часто були емоційно забарвленими. В другій частині було виділено три великі групи реакцій – позитивного та негативного спрямування, а також рефлексії, безпосередньо пов’язаніз війною. Таким чином, підтверджено припущення про те, що домінування воєнної тематики в медіа позначилось на сприйнятті новин українцями. Це доводять насамперед болісні враження від новин, розхитані емоції та почуття, викликані інформацією ЗМІ. Незважаючи на це, на загал учасники експерименту продемонстрували здатність до спокійного й раціонального осмислення всього, що стосується новин. Позитивне ставлення навіть переважає, що може свідчити про певний оптимізм у суспільстві та довіру до ЗМІ. Змальована структура асоціативного поля може бути уточнена в процесі подальших наукових розвідок; зокрема потребує додаткового вивчення питання впливу на відповіді учасників подібних експериментів панівних стереотипів і суспільних настроїв.

The article examines the peculiarities of the concept of «news» perception during the war. To find out the probabilistic characteristics of the audience’s attitude to news, the following research tasks were defined: 1) to collect empirical material by obtaining associative reactions to the stimulus word «news»; 2) to determine the associative field structure; 3) to analyze the cells of values formed according to semantic accents; 4) to attempt to interpret the results. The main methods that we used in this case: a controlled associative experiment, a random sampling method. The study found that more than half of the associative reactions reflected a general idea of the news; a significant proportion of responses had neutral or balanced assessments, reactions-«definitions», formal features of the news, and parallels with the journalistic profession, the media system and the means of communication. Less than half of the reactions, in particular to the content of the news, were subjective individual impressions, showed an indifferent attitude, and were often emotionally coloured. In the second part, three large groups of reactions were identified – positive and negative directions, as well as reflections directly related to the war. Thus, the assumption that the dominance of military topics in the media affected the perception of news by Ukrainians was confirmed. This is proven primarily by the painful impressions from the news, shaken emotions, and feelings caused by media information. Despite this, in general, the experiment participants demonstrated the ability to think calmly and rationally about everything related to the news. A positive attitude even prevails, which may indicate certain optimism in society and trust in the mass media. The depicted structure of the associative field can be clarified in the process of further scientific investigations; in particular, additional study on the issue of the influence of prevailing stereotypes and public attitudes on the responses of the participants of similar experiments.