Духовна культура українських Січових стрільців в контексті національно-культурного руху

Abstract

У дисертаційному дослідженні автор розглядає духовну культуру Українських січових стрільців, що формується у процесі загальнонаціонального відродження української нації і державності кінця ХІХ – початку ХХ століть, коли Україна ще перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій. В цих умовах УСС стають однією з провідних сил нації, що відроджувала та зберігала козацькі традиції, створюючи нові національно-державницькі, культурно-мистецькі цінності як основу нації і держави. Вони були виражені в індивідуальному та колективному почутті любові до України, поривах до свободи, незалежності народу, його державності, передані мовою поезії, пісень, ідей, символів та іншими формами української духовності. Головними методами та засобами формування нації були освітня, просвітницька, українознавча, виховна, пропагандистсько-агітаційна, літературно-публіцистична діяльність, виражена в організації осередків національного типу: курсів із вивчення української мови, історії, краєзнавства, "Просвіти", шкільних закладів з обов’язковим вивченням української мови, історії, географії, фольклору, культури України.

In the investigation the author examines the spiritual culture of the Ukrainian Sichovi Striltsi which was formed in the process of the Nathional Ukrainian revival of the Nation and its political system in the end of XIX – the beginning of XX centuries. At that time Ukraine belonged to the Russian and Austria-Hungarian Empire and the Sichovi Striltsi were the leading strength of the Nation which revived and kept cossackes’ traditions, thus, creating the new state relations and cultural values as a basis of the nation and state. The Sichovi Striltsi expressed their true love to their Motherland through the means of poems, songs, ideas and other signs of spiritual rivaval. The main methods and means of state formation were educational, informative, propaganda and literary-publicistic activities which resulted in organization of the national courses on ethnography, history of Ukraine and the Ukrainian language. The “Prosvita” organizanion was formed at that time and some schools with compulsary Ukrainian language were opened.