<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Академізм, модернізм та соцреалізм у балетному театрі Радянської України 1920-х – 1930-х років

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Kyiv National University of Culture and Arts

Анотація

Мета статті – проаналізувати функціонування балетного театру Радянської України кінця 1920-х – 1930-х рр. крізь призму триєдності «академізм-модернізм-соцреалізм». Методологія дослідження охоплює загальнонаукові та спеціальні методи, серед яких аналітичний, історико-хронологічний, порівняльний, мистецтвознавчий аналіз та ін. Наукова новизна полягає в запровадженні методологічного підходу розгляду балетного театру Радянської України кінця 1920-х – 1930-х років крізь призму триєдності «академізм-модернізм-соцреалізм». Висновки. Балетний театр Радянської України кінця 1920-х – 1930-х років можна розглядати крізь призму триєдності функціонування класичної балетної вистави, проникнення елементів модерного мистецтва в хореографію (зокрема, студійне середовище), соцреалістичний канон. На жаль, інтенції модернізації тогочасної хореографічної культури України, що увиразнилися в переосмисленні балетів класичної спадщини («Лебедине озеро», М. Дисковський, Одеса), експериментальних постановках («Літаючий балет» Р. Баланотті, Київ), відкритті танцювальних студій модерного напряму («Школа руху» Б. Ніжинської, Київ) не закріпилися, а зійшли нанівець в умовах упровадження соцреалістичного методу як моноідеологічного концепту радянського мистецтва. Поступ українського балетного театру в цей період став своєрідним «стильовим нарощуванням»: до академічних форм балетної вистави додалися авангардистські прояви як увиразнення модерну, згодом відбулося згортання модерних тенденцій та впровадження соцреалістичного методу, що увиразнився в національних балетних виставах («Пан Каньовський» М. Вериківського-В. Литвиненка, В. Верховинця, Харків, 1931; «Лілея» К. Данькевича»-Г. Березової, Київ, 1940). Серед перспективних напрямів дослідження – виявлення специфіки модерних проявів у перших експериментальних балетах 1920-х рр., розширення сфери застосування запропонованої оптики для дослідження явищ хореографічної культури поза балетним театром та ін.
The purpose of the article is to analyse the functioning of the ballet theatre of Soviet Ukraine from the late 1920s to the 1930s through the prism of the “academicism-modernism-socialist realism” trinity. The research methodology includes general scientific and special methods, including analytical, historical and chronological, comparative, art historical analysis, etc. The scientific novelty lies in introducing a methodological approach to the ballet theatre of Soviet Ukraine from the late 1920s to the 1930s through the prism of the “academicism-modernism-socialist realism” trinity. Conclusions. The ballet theatre of Soviet Ukraine from the late 1920s to the 1930s can be viewed through the prism of the triune functioning of a classical ballet performance, the infiltration of modern art elements into choreography (in particular, the studio environment), and the socialist realism canon. Unfortunately, the intentions of modernizing the choreographic culture of Ukraine at the time, which were reflected in the reinterpretation of classical ballets (Swan Lake, M. M. Dyskovskyi, Odesa), experimental productions (Flying Ballet by R. Balanotti, Kyiv), and the opening of modern dance studios (School of Movement by B. Nizhynska, Kyiv), did not gain a foothold but came to naught in the context of the introduction of the socialist realism method as a mono-ideological concept of Soviet art. The development of the Ukrainian ballet theatre during this period was a kind of “style build-up”: avant-garde manifestations were added to the academic forms of ballet performance as an expression of modernity, and later there was a curtailment of modern trends and the introduction of the socialist realism method, which was expressed in national ballet performances (Pan Kanovskyi by M. Verykivskyi and V. Lytvynenko, V. Verkhovynets, Kharkiv, 1931; Lileia by K. Dankevych and H. Berezova, Kyiv, 1940).

Опис

Бібліографічний опис

Коломієць, В. А. (2024). Академізм, модернізм та соцреалізм у балетному театрі Радянської України 1920-х – 1930-х років. Танцювальні студії, 7(1), 19–25. https://doi.org/10.31866/2616-7646.7.1.2024.307001

Посилання на пов’язаний ресурс

Колекції

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в