Розмова з пам’ятником як жанр журналістики: діалог двох побратимів з пам’ятних дошок, що поруч

Abstract

Стаття професора Миколи Тимошика «Жанри журналістики як науково-практична проблема: до провокації фахової полеміки теоретиків і практиків ЗМІ» в «Українському інформаційному просторі» (число 10 за 2022 рік) спонукала до пожвавлення цієї теми в пресознавчих дослідженнях. Так, започатковану УІП дискусію продовжили львівські дослідники на сторінках «Вісника Львівського університету. Серія журналістики» (стаття Ігоря Скленера), а професорка з Рівного Валентина Галич вже запровадила у своєму курсі з основ фаху популярний (зокрема у шведських медіа) підвид діалогу журналіста зі співбесідником – «Інтерв’ю з пам’ятником», – описане в статті професора Миколи Тимошика. Ідеться про нерозкриті можливості інтерв’ю як жанру, коли досвідчений журналіст звертається до незвичної творчої форми текстотворення – у незвичний спосіб «розговорити»… пам’ятник у конкретиці животрепетних проблем краю, де встановлений цей пам’ятник, або справи, якою жила увічнена в постаменті особистість. Темою оригінального жанру – інтерв’ю з пам’ятником або імерсивного інтерв’ю – авторка обрала діалог двох сучасників, імена яких нещодавно увічнені в меморіальних дошках на одному з будинків, де вони донедавна мешкали в Рівному: переселенця з Донбасу, професора філології і журналістики Олександра Галича та солдата-гранатометника 57 окремої мотопіхотної бригади ім. отамана Костя Гордієнка, корінного рівнянина Дмитра Ткачука, який загинув від кулі російського окупанта на луганському фронті. Цей підвид жанру інтерв’ю авторка називає імерсивним (від англ. “immersive”, що означає занурюючий, який забезпечує повне занурення, охоплюючий). Це різновид публіцистичного твору діалогічної форми, що сприяє зануренню реципієнтів у віртуальну/доповнену реальність, своєрідний нереальний, штучно створений світ, з яким вони можуть взаємодіяти в реальному часі з метою осмислення актуальних проблем сьогодення. Імерсивний спосіб формування сюжету в цьому публіцистичному інтерв’ю реалізується через модальність ствердження духовних цінностей – потужної сили прогресивного розвитку українського суспільства.

The article “Journalism Genres as a Scientific and Practical Problem: toward Provocation of the Professional Polemics of Media Theorists and Practitioners” in “Ukrainian Information Space” (Issue 10, 2022) prompted the revival of this topic in press studies. Thus, the discussion initiated by the UIS was continued by Lviv researchers on the pages of “Visnyk of Lviv University. Journalism Series” (an article by Igor Sklener), and a professor from Rivne, Valentyna Halych, has already introduced into her course on the basics of the profession a subtype of a dialogue between a journalist and an interlocutor (popular in particular in Swedish media) – “Interview with a Monument”, described in Professor Mykola Tymoshyk’s article. This study is about undiscovered possibilities of the interview as a genre, when an experienced journalist turns to an unusual creative form of text creation, just in an unusual way to “talk”... a monument in the specifics of the vital problems of a certain region where this monument is installed or the affairs that a personality immortalised in the pedestal lived. The author chooses the theme of the original genre – an interview with a monument or an immersive interview – as the dialogue between two contemporaries, whose names were recently immortalised in memorial plaques on one of the residential buildings where they lived side by side in Rivne until recently: an immigrant from Donbas, Professor of Philology and Journalism Oleksandr Halych, and a soldier, grenade launcher of the 57th separate motorised infantry brigade named after Ataman Kostia Hordienko, a native citizen of Rivne Dmytro Tkachuk, who died from a bullet from the Russian occupier on the Luhansk front. The author views this subspecies of the interview genre as an immersive one (from the English “immersive”, which means immersing, providing complete immersion, encompassing). This is a type of a journalistic work in a dialogic form that helps immerse recipients in the virtual/augmented reality, a kind of unreal, artificially created world with which they can interact in real time in order to understand current problems of the nowadays. The immersive way of the plot forming in this journalistic interview is realised via the modality of affirming spiritual values as a powerful force for the progressive development of the Ukrainian society.