Concept of Cultural Practices in the Context of Social and Cultural Activities Management

Abstract

Introduction. In the modern scientific discourse, there is a growing scientific interest in the conceptualisation of cultural practices, and the importance of researching the phenomenon of established (traditional) and innovative cultural practices in various spheres of public life is emphasised. This article aims to study cultural practices as cultural phenomena of people’s socio-cultural existence and key factors in managing socio-cultural activities. Purpose and methods. The purpose of the article is to provide the general scientific methods of formal logic (deduction, induction, analogy, synthesis), the method of analysing the opinions of scientists from different countries on several aspects of the problem under discussion, as well as the socio-cultural method to define cultural practices as a socio-cultural phenomenon. Results. It is noted that the concept of ‘cultural practices’ is a theoretical reflection of the foundation of the socio-cultural existence of humankind. The author’s definition of ‘cultural practices’ is proposed as an integral system of interactions and communications between individual and collective social actors, a specific field of cultural events that reproduce and produce social (cultural) reality in the private and public spheres. The article analyses some features of cultural practices of Ukrainian citizens based on the data of sociological studies conducted by the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine in 1992-2024 and a comprehensive sociological study on the topic: ‘Cultural Practices of the Ukrainian Population in the Context of War’, conducted with the financial support of the Ukrainian Cultural Foundation in 2023. The scientific novelty of the article lies in its identification of the specific features of cultural practices in the dimension of cultural and leisure practices and cultural consumption practices in the context of the management of socio-cultural activities. The authors emphasise the need for further development of conceptual and methodological approaches to studying cultural practices in the dimension of cultural and leisure practices and cultural consumption practices in traditional and innovative (immersive) forms in the context of management of socio-cultural activities.

Вступ. У сучасному науковому дискурсі зростає інтерес до концептуалізації культурних практик як феномену соціокультурної дійсності. Особливу увагу приділено вивченню як усталених (традиційних), так і інноваційних форм культурних практик у різних сферах суспільного життя. Саме через культурні практики, зокрема у сфері дозвілля та споживання культурного продукту, відбувається самоідентифікація індивідів, формування особистого стилю життя та способів самовираження у приватних і публічних просторах. Мета і методи. Мета статті – дослідити концепт культурних практик як феномену соціокультурного буття людей, окреслити ключові чинники менеджменту соціокультурної діяльності. Методологія дослідження передбачає використання загальнонаукових методів формальної логіки (дедукції, індукції, аналогії, синтезу), аналізу наукових підходів дослідників з різних країн щодо низки аспектів обговорюваної проблеми, а також соціокультурного методу для визначення культурних практик як особливого типу соціального явища. Результати. Концепт культурних практик є теоретичним відображенням основ соціокультурного буття людства. Запропоновано авторське визначення концепту культурних практик як інтегральної системи взаємодій і комунікацій між індивідуальними та колективними соціальними суб’єктами, специфічного поля реальних культурних подій, які відтворюють і продукують соціальну (культурну) реальність у приватній та суспільній сферах. Висновки. На основі даних соціологічних досліджень Інституту соціології НАН України 1992– 2024 рр. і комплексної аналітичної роботи «Культурні практики населення України в умовах війни», проведеної за фінансової підтримки Українського культурного фонду у 2023 році, проаналізовано особливості культурних практик населення України. Наголошено на необхідності подальшого розроблення методологічних і методичних підходів до вивчення культурних практик у контексті менеджменту соціокультурної діяльності, зокрема в аспектах дозвілля та культурного споживання у традиційних та інноваційних (імерсивних) формах.