Читання як державний пріоритет: міжнародний досвід та українські перспективи

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена потребою розвитку культури читання в Україні в умовах війни та післявоєнного відновлення, коли його освітня, культурна й соціальна роль набуває нових сенсів у контексті збереження та відновлення суспільного потенціалу, що зумовлює потребу в переосмисленні державної політики в цій сфері. Мета статті полягає у з’ясуванні державної політики популяризації читання в Канаді, США, Японії, Сінгапурі та Південній Кореї, осмисленні в цих країнах стратегічних підходів, освітньо-бібліотечних моделей, цифрових та інноваційних рішень, що можуть бути інтегровані в українську політику розвитку читання й визначати концептуальну основу для вдосконалення Стратегії розвитку читання в Україні з урахуванням воєнних і післявоєнних викликів. Українська стратегія розвитку читання може бути вдосконаленою завдяки зорієнтованості на успішний міжнародний досвід та національні стратегії тих країн, які демонструють стабільно високі показники читацької грамотності. Результати дослідження свідчать, що стійкий розвиток культури читання забезпечується системною інтеграцією нормативно-правового забезпечення, цифровою трансформацією із розвитком доступних інтерактивних платформ, модернізацією бібліотек як культурних та інноваційних хабів, підтримкою сімейного читання через національні програми, соціальними й освітніми заходами, а також прозорою системою моніторингу і звітності. Серед дієвих практик, які можуть бути адаптовані до українських реалій, виокремлено програми раннього читання (Bookstart), національні марафони читання, залучення публічних осіб та організацій як впливових промоутерів читання, запровадження мобільних бібліотек і модернізацію бібліотечної інфраструктури. Адаптація міжнародних практик має враховувати військові й післявоєнні виклики забезпечувати безпеку й інклюзію, долати цифровий розрив і ґрунтуватися на партнерстві держави, приватного сектору та громадськості. Для України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення доцільно розглянути концепцію інтеграції бібліотек і культурних просторів у бомбосховища, створення бібліотечних та культурних зон в укриттях дитячих закладів, що спрямовані на безпечний доступ до читання та безперервність освітньої діяльності. У поєднанні з масштабованими програмами раннього читання, розвитком інклюзивних і доступних цифрових та інтерактивних платформ, залученням публічних лідерів (інфлюєнсери і громадські організації) до просування культури читання на регіональному й національному рівнях, а також з упровадженням ефективної системи моніторингу формується цілісний стратегічний комплекс рішень для модернізації та адаптації Стратегії розвитку читання в Україні відповідно до актуальних викликів і з урахуванням успішного міжнародного досвіду.

The topicality of this study is determined by the need to develop reading culture in Ukraine during the war and the post-war recovery period, as its educational, cultural and social functions acquire new significance in preserving and restoring societal potential. Such a context entails a necessity in rethinking the state policy in the fi eld of reading promotion. The aim of this article is to study state policies for promoting reading in Canada, the United States, Japan, Singapore and South Korea, as well as to analyse their strategic approaches, educational and library models, digital and innovative solutions that may be integrated into Ukraine’s reading development policy and provide a conceptual foundation for enhancing the Reading Development Strategy of Ukraine, taking into account wartime and post-war challenges. The methodological framework grounds on a systemic approach using methods of analysis, synthesis and comparison of legal acts, state programmes and statistical data. Ukraine’s Reading Development Strategy can be improved by drawing on international best practices and national strategies of countries demonstrating consistently high levels of reading literacy. The findings of this research show that sustainable development of a reading culture is ensured via the systemic integration of regulatory support, digital transformation with accessible interactive platforms, the modernisation of libraries into cultural and innovation hubs, the promotion of family reading through national programmes, social and educational initiatives, transparent monitoring and reporting systems. Effective practices that may be adapted to the Ukrainian context include early-reading programmes (such as Bookstart), national reading marathons, engagement of public figures and organisations as influential reading promoters, deployment of mobile libraries, modernisation of library infrastructure. Adaptation of international practices have to account for wartime and post-war realities, ensure safety and inclusion, bridge the digital divide, rely on partnerships among the state, the private sector and civil society. Under martial law and throughout post-war recovery, for Ukraine, it is relevant to consider integrating libraries and cultural spaces into shelter infrastructure, including the creation of library and cultural zones within educational institutions’ bomb shelters in order to ensure safe access to reading and continuity of educational activities. Combined with scalable early-reading programmes, the development of inclusive and accessible digital and interactive platforms, the involvement of public leaders (influencers and civic organisations) in promoting a reading culture at regional and national levels and the implementation of an effective monitoring system, all this forms a comprehensive strategic framework for modernising and adapting the Ukraine’s Reading Development Strategy in line with today’s challenges and successful international experience.