Фразеологічний аналіз рекламних слоганів на прикладі штучного інтелекту

Abstract

Метою цього дослідження є внесок у дискусію щодо місця штучного інтелекту в сучасних гуманітарних науках, зокрема в польській лінгвістиці, у контексті реклами. В епоху повсюдної медіатизації життя та розвитку штучного інтелекту традиційні види творчої діяльності, що ґрунтуються переважно на людському розумі, стають рідкісними. Тому доцільно осмислити цю тему під лінгвістичним кутом зору. Конкретною метою дослідження є аналіз фразеологічних одиниць, згенерованих чатом GPT*, та їхніх модифікацій у контексті реклами харчових продуктів. Дослідження, яке базується переважно на методологічній пропозиції Станіслава Баби, виявило, серед іншого, що в аналізованому матеріалі тричі використовувалися ідіоматичні вирази в кодифікованій / канонічній формі; також було зафіксовано один тип модифікації фразеологічних одиниць у чаті — інновацію у вигляді переліку. Можна зробити висновок, що на нинішньому етапі роботи чат-бот не розрізняє ідіоматичних виразів, образних уживань та скорочених цитат. І це, незважаючи на наявність повного доступу до всіх онлайн-ресурсів (як до колективної пам’яті). Створення записів на основі ідіом виявилося для ChatGPT складним завданням, що свідчить про важливість традиційного використання гуманітарних наук та їхніх ресурсів.

The aim of this article is to contribute to the discussion on the place of artificial intelligence in contemporary humanities, particularly in Polish linguistics in the context of advertising. In the epoch of ubiquitous mediatisation of life and the development of artificial intelligence, traditional creative activities — primarily based on the human mind — are becoming rare. It is therefore worthwhile to describe and evaluate this topic from a linguistic perspective. The specific aim of the study is to analyse the phraseological units generated by the GPT chat* and their modifications in relation to food product advertisements. The study, based primarily on Stanisław Bąba’s methodological proposal, revealed, among other things, that idiomatic expressions in codified/canonical form are used three times in the analysed material; one type of modification of phraseological units in chat — a listing innovation — is used. It can be concluded that, at the current stage of operation, the chat tool does not distinguish between idiomatic expressions, figurative uses, and shortened quotations. This is despite the possibility of full access to all online resources (as collective memory). Creating idiom-based entries proved difficult for ChatGPT, suggesting that traditional use of humanities and its resources is important.