Релігія в інформаційному просторі України: оцінка стану, проблеми і пропозиції

Abstract

Стаття висвітлює проблему представленості релігії в українському інформаційному просторі не так із комунікаційного, скільки з релігієзнавчого погляду. Дається оцінка сучасного стану релігійного інформаційного простору, виділяються проблеми, які існують у процесі презентації релігій, пропонуються шляхи їхнього вирішення. Автор вважає, що релігійні організації не повною мірою використовують можливості інформаційної доби для своєї присутності в інформаційному просторі — релігійному, світському. Це пов’язано з об’єктивними (стан війни і транзитність українського суспільства до справжнього демократичного устрою, що передбачає свободу слова, світогляду, совісті й віросповідання) та суб’єктивними (брак ресурсів і досвіду релігійних організацій в комунікаційній сфері) причинами. Історія формування українського релігійного інформаційного простору доволі драматична, яка ще не завершена, бо продовжує формуватися, незважаючи на безліч викликів, поглиблених війною. Українське суспільство, незважаючи на декларації стосовно своєї релігійності, загалом байдуже до релігійних питань, бо не включає релігію в перелік обов’язкових маркерів української ідентичності. Релігія як структурний елемент українського світу, який нині захищається на різних фронтах російсько-української війни, усе ще розглядається як вторинне і похідне від матеріальних важелів розвитку країни. Виключно завдяки своїм ініціативам та обмеженим ресурсам релігійні організації таки присутні, хоч і мінімально, в інформаційному полі. Інформаційних приводів, якими можна скористатися для привернення уваги громадян України до релігійних справ, насправді не так і багато. Покращуючи якість релігійної інформації, яку надають релігійні організації, підвищуючи ступінь розуміння суспільством і державою важливості релігії в житті нації, можна покращити і статус церков в суспільстві, і місце віруючих людей в житті України.

This article highlights the problem of the representation of religion in the Ukrainian information space not so much from a communication point of view as from a religious studies optics. An assessment of the current state of the religious information space is given, problems that exist in the process of presenting religions are analysed, ways to solve them are offered. The author believes that religious organizations do not fully use the opportunities of the information epoch for their presence in the information space, both religious and secular. This is due to objective (the state of war and the transitivity of Ukrainian society to a truly democratic system, which provides for freedom of speech, worldview, conscience and religion) and subjective (the lack of resources and experience of religious organisations in the communication sphere) reasons. The history of the formation of the Ukrainian religious information space is quite dramatic. It is not yet complete, because it continues to be formed, despite the many challenges deepened by this war. Ukrainian society, in spite of declarations about its religiosity, is generally indifferent to religious issues, because it does not include religion in the list of mandatory markers of Ukrainian identity. As a structural element of the Ukrainian world, religion (which is currently being defended on various fronts of the Russian-Ukrainian war) is still considered secondary and derivative of the material levers of the country’s development. Thanks to their initiatives and limited resources, religious organisations are still present, albeit minimally, in the information space. There are actually not so many informational occasions that can be used to attract the attention of Ukrainian citizens to religious matters. By improving the quality of religious information provided by religious organisations, by increasing the level of understanding by society and the state of the importance of religion in the life of the nation, it is possible to improve both the status of churches in society and the place of believers in the life of Ukraine.