Архівні аудіовізуальні документи як інформаційний потенціал творчої лабораторії журналіста та їхня роль у створенні медіапроєктів

Abstract

У статті проаналізовано значення архівних аудіовізуальних документів як інформаційного потенціалу у створенні медіапроєктів. Основні методи аналізу та синтезу уможливили розкриття особливостей створення, видового складу, інформаційного та джерельного потенціалу аудіовізуальних документів. Історико-хронологічний метод дозволив визначити проблеми архівування та використання аудіовізуальних фондів. Однією з форм історичного методу в наукознавстві називають актуалістичну, яка орієнтує на вивчення сучасного стану об’єкта (у нашому випадку – медіапроєктів із залученням аудіовізуальної документації) в ретроспекції, а також чинників впливу на його модифікацію та трансформацію. У результаті проведеного дослідження доведено, що залучення аудіовізуальних архівних документів до створення медійного продукту вимагає від журналіста творчих підходів на всіх етапах його розробки й реалізації. Творча лабораторія журналіста включає низку важливих аспектів: уміння усвідомлювати та визначати актуальність медіапроєктів, суголосних із соціокультурними запитами; майстерність створювати новаторські проєкти, розробляти їх концепційні засади; володіння евристичними навичками пошуку архівної аудіовізуальної інформації для проєктної діяльності; використання теоретичних знань щодо техніко-технологічних прийомів створення медійних продуктів та вправне володіння технічними засобами; здатність розширювати дослідницьке поле проєкту, залучаючи не лише ретроспективну аудіовізуальну інформацію, але й створені кореспондентами, журналістами події, які фіксують наживо перебіг російсько-української війни; вміння тісно комунікувати з професіоналами різних сфер діяльності; володіння основами менеджменту та маркетингу; дотримання етичних норм, визначених Кодексом етики українського журналіста.

The article analyses the significance of archival audiovisual documents as an information potential in media projects’ creation. The main methods of analysis and synthesis made it possible to reveal the peculiarities of creation, species composition, information and source potential of audiovisual documents. The historical and chronological method allowed us to identify the problems of archiving and using audiovisual funds. One of the forms of the historical method in science is called the actualism method, which focuses on the study of the current state of an object (in our case, media projects involving audiovisual documentation) in retrospect, as well as the factors influencing its modification and transformation. The study proves that the involvement of audiovisual archival documents in the creation of a media product requires creative approaches from journalists at all stages of its development and implementation. A journalist’s creative laboratory includes a number of important aspects: the ability to understand and determine the relevance of media projects that are in line with socio-cultural demands; the mastery of creating innovative projects and developing their conceptual foundations; possession of heuristic skills in searching for archival audiovisual information for project activities; the use of theoretical knowledge of technical and technological approaches to creating media products and skillful use of technical means; the ability to expand the project’s research field, involving not only retrospective audiovisual information, but also events created by correspondents and journalists that record the course of the Russian-Ukrainian war live; the ability to communicate closely with professionals from various fields; proficiency in the basics of management and marketing; adherence to the ethical standards set out in the Code of Ethics of Ukrainian Journalist.