Функціональні аспекти визначення науково-популярного контенту в умовах конвергентного інформаційного простору

Abstract

У цій статті досліджено проблему виокремлення характеристик контенту, спрямованого на популяризацію науки як специфічного виду інформації, що функціонує в межах більшого наукового процесу. Поширення наукових знань серед великих аудиторій, не пов’язаних з науковою діяльністю, є ключовим фактором для суспільного сприйняття результатів досліджень і, як наслідок, імплементації в повсякденне життя науково обґрунтованих рішень, підходів і принципів. До того ж науково-популярний контент сприяє залученню потенційно зацікавлених людей до наукової роботи. Отже, дослідження визначеної проблеми є актуальним. Новизна статті полягає у визначенні феномену популяризації науки на актуальному сучасному етапі розвитку комунікаційних технологій, які передбачають щораз тіснішу взаємодію різноманітних засобів поширення даних і дають змогу формувати цілісні інформаційні медіасистеми окремих організацій, що, зрештою, спричиняє функціонування наукової інформації в ролі предмета конкуренції. Відповідно, з’ясовано, що комунікація наукової інформації всередині академічної спільноти відрізняється від процесу популяризації науки, хоч і є взаємопов’язаною з ним. Розглянуто ключові фактори, які впливають на відмінність науково-популярного контенту від власне наукового, а саме: форма подання наукової інформації, цільова аудиторія і платформи передавання даних. Так, у діяльності з популяризації науки широко використовуються специфічні художні стилістичні прийоми для привернення й утримання уваги аудиторії, а також надається ширший контекст здійснення наукового відкриття та його ролі для суспільства. Науково-популярний контент орієнтується на широку аудиторію, яка не є безпосередньо причетною до наукового процесу, з метою формування в ній наукового світогляду і її потенційного залучення до наукової діяльності. Такий контент оперує містким набором тем, почасти апелюючи до політичних і соціальних питань, а також явищ популярної культури, які застосовуються для зацікавлення читачів, глядачів чи слухачів, але не спотворюють наукову інформацію. При цьому науково-популярний контент є неформальним, зокрема масштабно використовує можливості соціальних мереж та веб-сайтів у їхній взаємодії. Такі характеристики часто призводять до того, що діяльність з популяризації науки провадять приватні й навіть комерційні ініціативи, що перебувають у стані конкуренції. Це дозволяє вести мову про науково-популярний контент також і як про предмет конкуренції що, своєю чергою, подекуди зумовлює виникнення псевдонауково-популярних медій, які спотворюють наукові знання.

This scientific article studies the problem of identifying the characteristics of content aimed at popularising science as a specific type of information that functions within the framework of a larger scientific process. The dissemination of scientific knowledge among broad audiences that are not involved in scientific activity is a key factor for the public perception of research achievements and, as a result, the implementation of scientifically sound decisions, approaches and principles in everyday life. In addition, popular science content helps to attract potentially interested people to scientific work. Thus, the study of this problem is relevant. The relevance of this article grounds on defining the phenomenon of popularisation of science at the current stage of development of communication technologies, which involve increasingly closer interaction of various means of data dissemination and allow the formation of holistic information media systems of certain organisations, which, ultimately, leads to the functioning of scientific information as a subject of competition. Accordingly, it is found that the communication of scientific information within the academic community differs from the process of science popularisation, although it is interconnected with it. The key factors that influence the difference between popular science content and scientific content itself are studied, namely: the form of presentation of scientific information, the target audience and the data transmission platforms. Thus, in the popularisation of science, specific artistic stylistic techniques are widely used in order to attract and hold the attention of the audience, and a broader context of the realisation of a scientific discovery and its role for society is also provided. Popular science content is focused on a wide audience that is not directly involved in the scientific process to form a scientific worldview in it and potentially involve it in scientific activity. Such a content operates on an extensive set of topics, partly appealing to political and social issues, as well as popular culture phenomena, which are used to interest readers, viewers or listeners, but which do not distort scientific information. At the same time, popular science content is informal, extensively uses the capabilities of social networks and websites in their interaction. Such characteristics partly lead to the fact that science popularisation activities are carried out by private, even commercial initiatives, which are in a state of competition. This allows to consider popular science content also as a subject of competition. In turn, in some places, this leads to the emergence of pseudoscientific-popular media that distort scientific knowledge.