Заборона альманахів М. Комарова «Розмова» і «Заволока» як чинник цензурних утисків української книжки

Abstract

Стаття присвячена історії цензурної заборони одеських альманахів М. Комарова «Розмова» і «Заволока» в контексті літературного процесу кінця ХІХ — початку ХХ століття. Акцентується на тривалому листуванні упорядника з цензурними органами, в якому він вимагав дозволу на друк книжок, та висновках, яких доходять українські письменники після «співпраці» з репресивною імперською машиною. Дослідження ролі неопублікованих альманахів «Розмова» і «Заволока» в контексті розвитку тенденцій нетерпимості російської цензури до української книжки.У статті окреслено історію упорядкування та спроб подолання цензурних заборон двох південноукраїнських альманахів від письменника, критика, бібліографа й фольклориста Михайла Комарова.В російському ліберально-політичному журналі «Русская мысль» Микола Фабрикант відвертою статтею «Короткий нарис з історії відносин російських цензурних законів до української літератури» (1905 рік) привідкриває «завісу» непростих стосунків російської цензури та українських книг і преси. Парадигма розвитку української літератури. Перший альманах Комарова («Розмова. Одеський літературно-етнографічний збірник на 1889-й рік», що складався із двох частин (літературної — шість оповідань, одна повість, одна комедія, тридцять поезій; етнографічної — збірка народних приказок та загадок), було подано до одеської цензури у серпні 1889 року. Підтвердження активної самоцензури можна знайти в кореспонденції М. Комарова.The article is devoted to the history of M. Komarov’s Odesa almanacs “Rozmova” and “Zavoloka” censorship banning in the context of literary process at the end of the XIXth – beginning of the XXth centuries. The stress is laid on both: compiler’s longterm correspondence with censorship bodies, in which he demanded the permission on books publishing, and conclusions, Ukrainian writers come to after “cooperation” with repressive imperial state machine. The role of unpublished almanacs “Rozmova” and “Zavoloka” in the context of growing tendency of Russian censorship intolerance to Ukrainian book is researched.The author shows the history of compilation and attempts of overcoming censor prohibition to publish two South-Ukrainian almanacs from writer, critic, bibliographer and specialist in folklore Mykhailo Komarov.In the professed article “Short essay on the history of Russian censorship laws attitude to Ukrainian literature” (1905), published in Russian liberal-political journal “Russian thought” Mykola Fabrykant slightly raised the veil of intricate attitudes between Russian censorship and Ukrainian books and the press. The first Komarov’s almanac (“Rozmova”. Odesa literary and ethnographic collection for 1889), which consisted of two parts (literary – 6 stories, one narrative, one comedy, thirty verses; ethnographic – a collection of folk sayings and riddles) was submitted to Odesa censorship office in August, 1889. Confirmation of active self-censorhip can be found in correspondence of M. Komarov.