<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Особливості Telegram як інтернет-платформи поширення соціально значущої інформації

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Київський національний університет культури і мистецтв

Анотація

Війна змінила інформаційні звички українців. Ще до 24 лютого більшість із нас, попри значну цифровізацію, доступність інтернету та наявність смартфонів, надавали перевагу перегляду телевізійних каналів. І хоча телебачення постійно втрачало частину своїх глядачів, однак це було не так критично й воно все ж домінувало серед ЗМІ як таке, інформацію з якого найбільше споживають українці. Однак після 24.02.2022 дослідження, проведені Київським міжнародним інститутом соціології, засвідчили, що умови, в яких опинилися українці, стали причиною зміни звичок у споживанні інформації. Навіть попри те, що найбільші телеканали об’єдналися в телемарафон і намагалися висвітлювати новини найоперативніше, все ж інформації не вистачало, адже вона змінювалася не лише щогодини, а й щохвилини й була життєво необхідною для українців та й усього світу. І саме в цей час увага українців переключилася на Telegram-канали. Для цього було декілька причин. Наявність у населення гаджетів і доступність інтернету сприяла тому, що смартфон, який завжди був під рукою, замінив екран телевізора, який не завжди можна було ввімкнути і якого не було у сховищах під час обстрілів. Серед інших переваг телеграм-каналів – легкість отримання та поширення інформації, її незначний обсяг та доступність; велика кількість абонентів, яку можна приєднувати до телеграм-каналів, та відсутність цензури, яка існує, наприклад, у фейсбуці. До того, телеграм легше завантажується навіть при мінімальному інтернеті, і це важливо під час зникнення інтернет-мережі в умовах вимкнення світла. Свої телеграм-канали створили багато традиційних ЗМІ, протее водночас на цій платформі почали виникати й інші канали, які не є журналістським творінням, однак які активно перепощували інформацію з різних джерел. Саме такий перехід українців у цю соціальну мережу зафіксували й дослідники КМІС. Однак, поряд з перевагами, телеграм має і численні небезпеки. Зокрема, через легкість поширення контенту він є одним із провідних майданчиків для поширення недостовірної інформації. Через неможливість прослідкувати засновників каналів, їхню анонімність, а також через складність у юридичному впорядкуванні є труднощі щодо відстеження та припинення діяльності відверто антиукраїнських телеграм- каналів. Через недостатню медіаграмотність багато користувачів сприймали ці канал як медіа, вважаючи інформацію в них такою ж достовірною й перевіреною, як і в традиційних ЗМІ. Проте маємо одразу зауважити, що телеграм-канали не є медіа, а лише платформами для поширення різноманітної інформації. Відповідно, жодної відповідальності за її достовірність, дотримання журналістських стандартів чи бодай чогось іншого, що стосується журналістики, тут не відстежено.
The war changed the information habits of Ukrainians. Even before February 24, most of us preferred watching TV channels despite significant digitalisation, access to the Internet, and the availability of smartphones. Although television was constantly losing some of its viewers, it was not so crucial, as nevertheless, it dominated the media as the one from which Ukrainians consume the most information. However, after February 24, 2022, the research conducted by the Kyiv International Institute of Sociology (KIIS) testified that the conditions in which Ukrainians found themselves caused changes in information consumption habits. Even though the largest TV channels united in a telethon and tried to cover the news as quickly as possible – there was still not enough information, as it changed not only hourly but minute by minute and was vital for Ukrainians and the whole world. It was at this time that Ukrainians attention switched to Telegram channels. There were several reasons for this. The population’s gadget availability and Internet accessibility contributed to the fact that the smartphone, which was always at hand, replaced the TV screen, which could not always be turned on and was not in the shelters during the shelling. Other advantages of Telegram channels include the ease of obtaining and disseminating information, its small volume and accessibility; the large number of subscribers that can be added to Telegram channels; and the absence of censorship, which exists, for example, on Facebook. In addition, Telegram is easier to download even with minimal Internet traffic, and this is important when the Internet goes down during a power outage. Many traditional media outlets have created their Telegram channels, but at the same time, other channels that are not journalistic creations but actively repost information from various sources have begun to emerge on this platform. This is exactly the transition of Ukrainians to this social network that was also recorded by the researchers of KIIS. However, along with the advantages, Telegram also has numerous dangers. In particular, due to the ease of content distribution, it is one of the leading platforms for false information distribution. Due to the impossibility of tracing the founders of the channels, their anonymity, and the complexity of legal regulation, there are difficulties in tracking and stopping the activity of obviously anti-Ukrainian Telegram channels. Due to insufficient media literacy, many users perceived these channels as media, considering the information found there as reliable and verified as in traditional mass media. Although, we should immediately note that Telegram channels are not media but only platforms for the diverse information dissemination. Accordingly, there is no responsibility for its reliability, compliance with journalistic standards, or anything else related to journalism.

Опис

Бібліографічний опис

Данько-Сліпцова, А. (2023). Особливості Telegram як інтернет-платформи поширення соціально значущої інформації. Український інформаційний простір, (2(12), 275–286. https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(12).2023.291193

Посилання на пов’язаний ресурс

Колекції

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в