Меми як чинник маніпуляцій: трансформація образу через масову культуру

Abstract

У статті досліджується феномен політичного мему як потужного інструмента впливу на громадську думку та рейтинги політиків. Автори аналізують роль мемів у формуванні образів політичних лідерів, зокрема на прикладах українського та американського політичних контекстів. Розглянуто, як меми можуть впливати на сприйняття політиків, змінюючи їхнє сприйняття суспільством. В Україні Петро Порошенко став об’єктом численних мемів, які здебільшого були спрямовані на критику його політичної діяльності та неефективності, що, своєю чергою, знижувало його рейтинг серед виборців. Водночас меми навколо Юлії Тимошенко стали механізмом для популяризації її образу серед молоді, підсилюючи імідж лідера, здатного до змін. Особливу увагу автори приділяють ситуації у США, де під час президентської кампанії 2024 року команда Камали Гарріс свідомо використовувала меми для залучення молодіжної аудиторії. Це дозволило створити неформальний та емоційно близький образ політика, який став більш доступним для молоді. Такий підхід допоміг Камалі Гарріс здобути підтримку серед цього сегмента виборців, створивши враження, що вона розуміє їхні потреби та прагнення. Аналізуючи меми про Меланію Трамп, автори акцентують на їхній ролі в суспільній критиці її діяльності як першої леді. Меми, що висміювали її публічний імідж, стали способом вираження незадоволення та незгоди з її політичними поглядами та публічною поведінкою. Мем в цьому контексті виявився інструментом для вираження критики, яка не мала інших форм відображення в традиційних медіа. У статті також порушується питання ризиків використання мемів у політичній стратегії, оскільки меми здатні і підсилювати політичну підтримку, і завдавати шкоди репутації, спотворюючи образ політика. Окремо аналізується, як меми можуть стати ефективним інструментом мобілізації електоральної підтримки, особливо серед молодіжної аудиторії, однак також підкреслюється потреба в обережності використанні мемів як частини передвиборчих кампаній. Отже, автори підкреслюють, що політичні меми стали потужним інструментом не лише для маніпуляції громадською думкою, а й формування політичних наративів, що здатні впливати на соціальну та політичну атмосферу.The article studies the phenomenon of political me es as a powerful tool for influencing public opinion and politicians’ ratings. The authors analyse the role of memes in grounding images of political leaders, in particular, using examples from the Ukrainian and American political contexts. It views how memes can influence the perception of politicians, changing their perception by society. In Ukraine, Petro Poroshenko became an object of numerous memes, which were mostly aimed at criticising his political activities and inefficiency, which, in turn, reduced his rating among voters. At the same time, memes around Yulia Tymoshenko became a mechanism for popularising her image among young people, reinforcing the image of a leader capable of change. The authors pay particular attention to the case of the US, where during the 2024 presidential campaign, the team of Kamala Harris deliberately used memes to attract a youth audience. This allowed to form an informal and emotionally close image of the politician, who became more accessible to young people. This approach helped Kamala Harris gain support among this segment of voters, creating an impression that she understands their needs and aspirations. Analysing memes about Melania Trump, the authors emphasise their role in public criticism of her activities as the First Lady. Memes that ridiculed her public image became a way to express dissatisfaction and disagreement with her political views and public behaviour. The memes in this context turned out to be a tool for expressing criticism that had no other forms of showing in traditional media. The article also raises the issue of the risks of using memes in political strategy, since memes can both strengthen political support and damage the reputation by distorting the image of a politician. It separately analyses how memes can become an effective tool for mobilising electoral support, especially among a youth audience, but also emphasises the need for caution when using memes as a part of election campaigns. Thus, the authors emphasise that political memes have become a powerful tool not only for manipulating public opinion, but also for forming political narratives that can influence the social and political atmosphere.