Специфіка діяльності публічних бібліотек України за умов російсько-української війни

Abstract

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року докорінно змінило всі сфери суспільного життя, створивши безпрецедентні виклики для інформаційно- комунікаційної інфраструктури країни. Публічні бібліотеки як важливі соціокультурні інституції та осередки доступу до інформації опинилися на передовій інформаційного фронту та були змушені оперативно трансформувати свою діяльність для задоволення нагальних потреб населення в умовах війни. Необхідність аналізу та систематизації нових практик інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотек для вироблення стратегій подальшого розвитку визначає актуальність дослідження. Метою статті є осмислення трансформації інформаційно-комунікаційної діяльності публічних бібліотек України в умовах повномасштабної російсько-української війни, виявлення ключових напрямів адаптації, інноваційних практик і проблемних аспектів. Методологічну основу дослідження становлять методи аналізу й синтезу, системний підхід, і соціальних мереж бібліотек, аналіз звітних документів і публікацій професійної спільноти. Встановлено, що інформаційно-комунікаційна діяльність публічних бібліотек зазнала суттєвої трансформації. Пріоритетними стали такі напрями: інформування населення з питань безпеки, евакуації, отримання допомоги; протидія дезінформації та фейкам; забезпечення психологічної підтримки і створення безпечного простору (фізичного й віртуального); розвиток дистанційних послуг для вимушено переміщених осіб і мешканців тимчасово окупованих територій; документування воєнних злочинів і збереження національної пам’яті; комунікація з міжнародною спільнотою. Виявлено впровадження інноваційних форм роботи (центри цифрової освіти, мобільні пункти допомоги, розширення онлайн-сервісів) та активізацію співпраці з органами влади, громадськими організаціями, волонтерами. Водночас осмислено низку проблем: безпекові ризики, руйнування інфраструктури, кадрові втрати, психологічне вигорання співробітників, нерівномірність ресурсного забезпечення. Публічні бібліотеки України продемонстрували високий рівень адаптивності та стійкості, перетворившись на багатофункціональні центри підтримки громад в умовах війни. Їхня інформаційно-комунікаційна діяльність набула виразної соціальної спрямованості, поєднуючи традиційні функції з новими ролями – інформаційних фільтрів, осередків психологічної допомоги, центрів гуртування громад і документування історії. Подальші дослідження мають бути спрямовані на оцінювання ефективності впроваджених інновацій, розроблення моделей сталої діяльності бібліотек в умовах тривалих криз і повоєнної відбудови.The full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine on February 24, 2022 completely changed all spheres of social life, creating unprecedented challenges for the country’s information and communication infrastructure. As important socio-cultural institutions and centres of access to information, public libraries found themselves on the forefront of the information front and were forced to quickly transform their activities in order to meet urgent needs of the population in wartime conditions. A necessity to analyse and systematise new practices of information and communication work of libraries in elaborating strategies for further development determines the relevance of this study. The aim of the article is to comprehense the transformation of information and communication activities of public libraries in Ukraine under the full-scale Russian-Ukrainian war conditions, as well as to identify key directions of adaptation, innovative practices and problematic aspects. A methodological basis of this research form methods of analysis and synthesis, a systematic approach, a content analysis of library websites and social networks, an analysis of reporting documents and publications of the professional community. It is found out that the information and communication activities of public libraries have undergone a significant transformation. The following spheres have become priorities: informing the population on issues of security, evacuation and receiving assistance; countering disinformation and fake; providing psychological support and creating a safe space (physical and virtual); development of remote services for forcibly displaced people and residents of temporarily occupied territories; documenting war crimes and preserving national memory; communicating with the international community. Implementing of innovative work forms (digital education centres, mobile help points, expanding online services) and intensifying cooperation with authorities, public organisations and volunteers are identified. At the same time, a number of problems are identified: security risks, destruction of infrastructure, staff losses, psychological burnout of employees and uneven resource provision. Ukrainian public libraries have demonstrated a high level of adaptability and resilience, turning into multifunctional centres of community support in times of war. Their information and communication activities have acquired a distinct social focus, combining traditional functions with new roles, such as information filters, psychological assistance centres, community mobilisation centres and history documentation. Further research should be aimed at assessing the effectiveness of the applied innovations, developing models of sustainable library activities in conditions of protracted crises and post-war reconstruction.