Перший український друкар Степан Дропан, а не Іван Федорович

Abstract

Поява цієї статті спонукана першопублікацією перекладених із латинської мови двох давніх архівних документів, які дають підстави переглянути усталену досі дату виникнення українського друкарства. Йдеться про з’ясування у вищих органах юстиції Львівської округи 1791–1792 роках суперечки між ченцями Свято-Онуфріївського монастиря у Львові зі Львівським ставропігійним братством за право володіти друкарнею, подаровану 1460 року монастиреві львівським міщанином Степаном Дропаном. Справу цю віднайшов усередині 60-х років ХХ століття львівський дослідник Орест Мацюк, однак у своїй статті в журналі «Архіви України» йому вдалося процитувати лише окремі витяги з архівних документів.З’ясовуються обставини, через які інформація про вагоме наукове відкриття була заборонена владою.У статті ставиться питання про необхідність рішучого відходу українських дослідників нової генерації від нав’язаних іззовні ідеологічних стереотипів і догм.З першопублікацією та аналізом у цій статті заборонених раніше для оприлюднення архівних документів можна вважати науково доведеними такі факти: друкарство в Україну прийшло не зі Сходу, від росіян, а з Заходу — від німців; у Львові існувала українська друкарня до 1460 року; це відносить офіційну дату започаткування українського друкарства на 114 років раніше офіційної дотепер дати — час видання «Апостола» Івана Федоровича у Львові 1574 року; ім’я першого українського друкаря — Степан Дропан; Івана Федоровича слід вважати фундатором постійного українського друкарства; доцільно неупереджено осмислити житейський і творчий шлях цього видатного просвітника в контексті ролі України і тогочасного українського оточення в становленні його як книговидавця европейського рівня.The emergence of this article was prompted by the first publication of two ancient archival documents translated from Latin which give the reason to review the established date of Ukrainian printing. It is about finding out in the highest bodies of justice of Lviv district in 1791–1792 of a long-standing dispute between the monks of St. Onuphrius monastery in Lviv with Lviv Stauropegion Brotherhood for the right to own a printing house, donated in 1460 to the monastery by Lviv philistine Stepan Dropan. In the mid-1960s, the researcher from Lviv Orest Matsyuk found this matter, but in his articles in «Archives of Ukraine» journal, he cited only some extracts from archival documents.The circumstances of which information about a significant scientific discovery had been prohibited by the authorities are revealed.The article raises the question of the need for a decisive withdrawal of Ukrainian researchers of the new generation from ideological stereotypes and dogmas imposed from outside on them.With the first publication and analysis of the full translation of earlier prohibited archival documents such facts can be considered scientifically proven: the printing came to Ukraine not from the East, from Russians, but from the West — from Germans; there was a Ukrainian printing house in Lviv until 1460; this marks the official date of Ukrainian printing 114 years earlier than the official date — the time of the publication of «Apostle» by Ivan Fedorovych in Lviv in 1574. The first Ukrainian printer’s name is Stepan Dropan; Ivan Fedorovych should be considered the founder of permanent Ukrainian printing; it is advisable to impartially reflect on the life and creative path of this prominent enlightener, in the context of the role of Ukraine and Ukrainian environment at that time, in establishing him as a European-level publisher.