<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Трансформації музично-драматичного театру України в умовах російсько-української війни

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Kyiv National University of Culture and Arts

Анотація

Мета дослідження полягає у теоретичному осмисленні трансформацій музично-драматичного театру України в умовах російсько-української війни. У межах поставленої мети важливо уточнити функціональні зміни театру та засади етики репрезентації травматичного досвіду; визначити наслідки посилення документально-фактологічної основи репертуару й оновлення виконавської моделі через залучення непрофесійних учасників; окреслити деколонізаційні зрушення та роль традиції в переорієнтації мовностилістичних пріоритетів і принципів організації сценічної дії. Методологія дослідження. У роботі застосовано теоретико-аналітичний метод для осмислення ключових понять і категорій; структурно-функціональний підхід – для опису змін у функціонуванні музично-драматичного театру воєнного часу (перерозподіл функцій театру, трансформація принципів театральної комунікації, зміни виконавської моделі); культурологічний підхід – для інтерпретації процесів деколонізації та актуалізації традиції в сучасній постановчій практиці; метод теоретичного узагальнення – для систематизації виявлених тенденцій і формулювання висновків щодо сучасних трансформацій музично-драматичного театру. Наукова новизна полягає в комплексному розгляді взаємопов’язаних змін у музично-драматичному театрі воєнного часу: уточнено зміст етики репрезентації травматичного досвіду, визначено наслідки посилення документального компонента репертуару, а також охарактеризовано зрушення у виконавській практиці, де участь ветеранів, військовослужбовців і цивільних осіб без акторської підготовки підсилює суспільну значущість сценічного відтворення та змінює режисерсько-драматургічні механізми і репетиційну етику. Висновки. Музично-драматичний театр у воєнний період набуває функцій суспільної комунікації, комеморації та культурної підтримки; репертуар демонструє зростання документальної основи; виконавську модель розширюють непрофесійні учасники; деколонізаційні процеси та звернення до традиції впливають на репертуарні, стилістичні й мовні пріоритети та актуалізують традицію як чинник драматургічної організації.
The purpose of the study is to provide a theoretical analysis of the transformations of Ukrainian music and drama theatre under conditions of the Russian-Ukrainian war. Within this purpose, the research clarifies functional changes in theatre and principles of the ethics of representing traumatic experience; identifies the implications of the strengthened documentary and fact-based foundation of the repertoire, the renewal of the performance model via the involvement of non-professional participants; outlines decolonial shifts as well as the role of tradition in reorienting linguistic and stylistic priorities and shaping the principles of stage organisation. Research methodology.&nbsp;The research employs a theoretical and analytical method in order to study key concepts and categories; a structural-functional approach is used to describe changes in wartime music and drama theatre (the redistribution of theatre’s functions, transformations in modes of theatrical communication, and shifts in the performance model); a cultural studies approach is applied to interpret processes of decolonisation and the recontextualisation of tradition in modern staging practice; a method of theoretical generalisation is used to systematise the identified tendencies and to formulate conclusions regarding current transformations in Ukraine’s music and drama theatre. Scientific novelty. This study offers a comprehensive examination of interrelated transformations in wartime music and drama theatre. It clarifies the content of the ethics of representing traumatic experience, identifies the implications of the strengthened documentary component in the repertoire, and characterises shifts in performance practice in which the involvement of veterans, active-duty service members and civilians without acting training enhances the social significance of stage representation and reshapes directorial and dramaturgical practices as well as rehearsal ethics. Conclusions. During wartime, music and drama theatre assumes the functions of public communication, commemoration and cultural support; the repertoire increasingly relies on documentary material; the performance model expands through the involvement of non-professional participants; together with renewed engagement with tradition, processes of decolonisation reshape repertoire, stylistic and linguistic priorities, positioning tradition as a factor in the dramaturgical organisation of staging.

Опис

Бібліографічний опис

Татаренко, М., & Ян, І. (2026). Трансформації музично-драматичного театру України в умовах російсько-української війни. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво, 9(1), 98–111. https://doi.org/10.31866/2616-759X.9.1.2026.362872

Посилання на пов’язаний ресурс

Колекції

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в