Culture as “Object” and “Tool” of Global Governance: Social and Metaphysical Consequences and Threats
Вантажиться...
Дата
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Kyiv National University of Culture and Arts
Анотація
Introduction. The relevance of the research topic is due to the problems caused by the globalisation of society. Purpose and methods. The purpose of the article is a philosophical analysis of comprehensive changes in society under the influence of globalisation and determinants identification that influence the transformation of culture as a factor of modern society's existence into an “object” and “tool” of global governance. The methodological basis of the study is the dialectical principle of cognition, systemic, axiological, historical, typological, comparative and synergistic approaches. Results. The role and significance of culture in society as a means of formation, education, development, and humanisation are highlighted. The author analyses the socio-cultural reflections and contradictions of globalisation, which lead to the deformation of ethno-cultural identifications, which becomes an obstacle to the achievement of a true civilisational synthesis by humanity. The article reveals the essence of global governance and its subjectivity and identifies the reasons why culture is deliberately turned into an “object” and “tool” of this governance. The negative social consequences and metaphysical threats of turning culture into an “object” and “tool” of global governance, as well as possible means of counteracting this are identified. Conclusions. The scientific novelty of the research results lies in the disclosure of the socio-cultural essence of global governance and the identification of its negative consequences and threats to society, and the significance lies in the fact that they can be used in the practical activities of public authorities, as well as in the development of the theoretical and methodological foundations of the philosophy of socio-cultural management and global studies.
Вступ. Актуальність теми дослідження зумовлена проблемами, спричиненими глобалізацією суспільства. Мета і методи. Мета статті – філософський аналіз всебічних змін суспільства під впливом процесів глобалізації і виявлення детермінант, які впливають на трансформацію культури, як фактора буття сучасного суспільства, в «об’єкт» та «інструмент» глобального управління. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, аксіологічний, історичний, типологічний, порівняльний та синергетичний підходи. Результати. Висвітлено роль і значення культури в суспільстві як засобу формування, виховання, розвитку та олюднення людини. Проаналізовано соціокультурні рефлексії і протиріччя глобалізації, які ведуть до деформування етнокультурних ідентифікацій, що стає перепоною у досягненні людством справжнього цивілізаційного синтезу. Розкрито сутність глобального управління, його суб’єктність і визначено причини, чому культуру цілеспрямовано перетворюють в «об’єкт» та «інструмент» цього управління. Виявлено негативні соціальні наслідки й метафізичні загрози перетворення культури в «об’єкт» та «інструмент» глобального управління, а також можливі засоби протидії цьому. Висновки. Наукова новизна результатів дослідження полягає у розкритті соціокультурної сутності глобального управління і виявленні його негативних наслідків та загроз для соціуму, а значущість – в тому, що вони можуть бути використані в практичній діяльності органів державної влади, а також у розробці теоретико-методологічних засад філософії соціокультурного менеджменту та глобалістики.
Вступ. Актуальність теми дослідження зумовлена проблемами, спричиненими глобалізацією суспільства. Мета і методи. Мета статті – філософський аналіз всебічних змін суспільства під впливом процесів глобалізації і виявлення детермінант, які впливають на трансформацію культури, як фактора буття сучасного суспільства, в «об’єкт» та «інструмент» глобального управління. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, аксіологічний, історичний, типологічний, порівняльний та синергетичний підходи. Результати. Висвітлено роль і значення культури в суспільстві як засобу формування, виховання, розвитку та олюднення людини. Проаналізовано соціокультурні рефлексії і протиріччя глобалізації, які ведуть до деформування етнокультурних ідентифікацій, що стає перепоною у досягненні людством справжнього цивілізаційного синтезу. Розкрито сутність глобального управління, його суб’єктність і визначено причини, чому культуру цілеспрямовано перетворюють в «об’єкт» та «інструмент» цього управління. Виявлено негативні соціальні наслідки й метафізичні загрози перетворення культури в «об’єкт» та «інструмент» глобального управління, а також можливі засоби протидії цьому. Висновки. Наукова новизна результатів дослідження полягає у розкритті соціокультурної сутності глобального управління і виявленні його негативних наслідків та загроз для соціуму, а значущість – в тому, що вони можуть бути використані в практичній діяльності органів державної влади, а також у розробці теоретико-методологічних засад філософії соціокультурного менеджменту та глобалістики.
Опис
Бібліографічний опис
Martynyshyn, Y., & Khlystun, O. (2024). Culture as “Object” and “Tool” of Global Governance: Social and Metaphysical Consequences and Threats. Socio-Cultural Management Journal, 7(1), 3–30. https://doi.org/10.31866/2709-846X.1.2024.304773
