Збережена пам’ять: мемуари в пресі української еміграції у міжвоєнній Німеччині

Abstract

Мета статті — на основі дослідження контенту преси української еміграції в Німеччині міжвоєнного періоду виявити та проаналізувати мемуарні публікації, надруковані на її сторінках; актуалізувати їхнє значення для вивчення історії України, зокрема періоду Визвольних змагань; з’ясувати реакцію української преси того часу на ці матеріали. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів: системний, історико-джерелознавчий, контент-аналіз та описовий. Аналіз історіографії питання засвідчує, що, попри високу джерельну цінність спогадів про визвольні змагання, мемуарні публікації в пресі української еміграції Німеччини міжвоєнного періоду не дістали належної уваги дослідників у процесі формування об’єктивної історичної картини доби. У часописах «Українське Слово» (Берлін, 1921–1922) та «Український Прапор» (Відень, 1919–1923; Берлін, 1923–1932) встановлено й проаналізовано мемуарні публікації В. Андрієвського, І. Герасимовича, Г. Кінчила, В. Леонтовича, О. Меґаса, М.  Слобідського. Виявлено оперативність часопису «Українське Слово» та однойменного видавництва в оприлюдненні цих матеріалів для широкого кола читачів. Розкрито реакцію тогочасної української преси на ці публікації, зокрема часописів «Літературно-Науковий Вістник», «Свобода», «Український Вістник». З’ясовано важливість мемуарної спадщини як історичного джерела, необхідність її вивчення для правдивої реконструкції подій доби Визвольних змагань, розкриття незадокументованих фактів, аналізу міжнаціональних українсько-російських та українсько-польських взаємин, спростування ворожих маніпуляцій інформацією і встановлення історичної справедливості.The aim of the article is to identify and analyse memoir publications, based on the study of the content of the Ukrainian emigration press in Germany during the interwar period, printed on its pages; to emphasise their significance for the study of Ukrainian history, particularly the epoch of the Liberation Struggles; to define the response of modern Ukrainian press to these materials. To achieve the set goal, a set of research methods is applied: systemic, historical and source analysis, content analysis, descriptive. The analysis of the historiography indicates that, in spite of the considerable source value of memoirs related to the Liberation Struggles, these publications have not received sufficient scientific attention in the process of forming an objective historical understanding at that time in the Ukrainian emigration press of interwar Germany. Memoirs by V. Andriievskyi, I. Herasymovych, H. Kinchylo, V. Leontovych, O. Megas and M. Slobidskyi are identified and analysed in the journals “Ukrainske Slovo” (Berlin, 1921– 1922) and “Ukrainskyi Prapor” (Vienna, 1919–1923; Berlin, 1923–1932). The efficiency of the journal “Ukrainske Slovo” and the publishing house of the same name in printing these materials for a wide range of readers is revealed. The article also studies the response of the broader Ukrainian press of the time to these memoirs, particularly in such journals as “Literaturno-Naukovyi Vistnyk”, “Svoboda”and “Ukrainskyi Vistnyk”. The importance of the memoir heritage as a historical source is highlighted, along with the need for its studying in order to accurately reconstruct the events of the Liberation Struggles, uncover undocumented facts, analyse interethnic Ukrainian-Russian and Ukrainian-Polish relations, counter hostile informational manipulations, contribute to the restoration of historical justice.